&#1178aзa&#1179 eт aс&#1179aндa к&#1199йeу бaлa&#1171a &#1241рдaйым мaлды&#1187 т&#1257сін бeргeн. Бaс&#1179a жілік eмeс, нeгe т&#1257с? Oны&#1187 &#1179aндaй &#1179aсиeті бaр? Tengrinews.kz тілшісіні&#1187 б&#1201л с&#1201рa&#1179тaрынa этнoгрaф, урoлoг-aндрoлoг мaмaндaр жaуaп бeрді. 

Т&#1257с пaйдaсыны&#1187 eртeгідeгі к&#1257рінісі 

&#1178aзa&#1179тa «З&#1241рeм з&#1241р т&#1199бінe кeтті» дeгeн т&#1201ра&#1179ты тіркес бар. М&#1201нда&#1171ы з&#1241р т&#1199бі — &#1179уы&#1179асты безі. Оны&#1187 &#1179абынуы простотит ауруына алып келеді, ал ол &#1257мірге бала &#1241келе алмай ж&#1199рген жас отбасыны&#1187 басты проблемаларыны&#1187 бірі. Десе де, ертеде ата-бабамыз б&#1201л м&#1241селені&#1187 де шешімін білген сия&#1179ты. &#1178аза&#1179ты&#1187 неге к&#1199йеу бала&#1171а т&#1257с тартатынын т&#1199рлі &#1241дебиеттен іздеп, зерттеген журналист Н&#1201рлыбек Самат&#1201лы «Дат» газетінде осы м&#1241селе жайлы ма&#1179аласын жарияла&#1171ан. Онда ол т&#1257сті&#1187 &#1179асиеті &#1179аза&#1179ты&#1187 ертегісінде к&#1257рініс тап&#1179анын айтады. 

«Ер Т&#1257стік» ертегісін еске т&#1199сірейік. Ерназар деген байды&#1187 сегіз &#1201лы ж&#1201т жылы &#1179алы&#1187 жыл&#1179ысымен бірге ы&#1171ып кетіп, сол к&#1199йі оралмай жо&#1171алады. К&#1199ні кеше байлы&#1171ы тасы&#1171ан Ерназар &#1241п-с&#1241тте кедейленіп, тіпті ішер ас&#1179а зар болып &#1179алады. Ашы&#1179&#1179аны сондай, кемпірі екеуі орнынан т&#1201ру&#1171а &#1241лдері жетпейді. Сонда дымы &#1179&#1201рып, шал&#1179асынан жат&#1179ан шалды&#1187 к&#1257зі ша&#1187ыра&#1179ты&#1187 к&#1199лдіреуішінде керулі т&#1201р&#1171ан кер биені&#1187 т&#1257стігіне т&#1199спеуші ме еді. Сол т&#1257стікті асып жеген шал &#1241лденіп орнынан т&#1201рмаушы ма еді. Содан &#1201замай кемпірі ж&#1199кті болмаушы ма еді. Мезгілі жеткенде, кемпір &#1201л туып, оны&#1187 атын Т&#1257стік &#1179оймаушы ма еді. Осы сюжет &#1179иялдан ту&#1171андай к&#1257рінгенімен, б&#1201нда &#1199лкен м&#1241н жатыр. Ша&#1187ыра&#1179та керулі т&#1201р&#1171ан бас&#1179а жілік емес, д&#1241л осы малды&#1187 т&#1257сі болуы тегін емес. Майлы т&#1257сті жеп ал&#1171ан шалды&#1187 жас жігіттей желігуі бекерден-бекер ме?», — деп жаз&#1171ан автор ма&#1179аласында. 

© Евгений Волков

Этнограф не дейді? 

Ал этнограф &#1170алия &#1178айдауыл&#1179ызы т&#1257с ер адамны&#1187 &#1179уы&#1179асты безін са&#1179тайды деген пікірге аса сені&#1187кіремейтінін айтады. Десе де, оны&#1187 пайдасын жасырмау керек дейді ол. 

«Есте жо&#1179 есті заманнан &#1179аза&#1179та «62 тамыр, 12 м&#1199ше&#1187 сау болсын» деп бекер тілемеген. М&#1201нда 62 тамыр — 62 безі&#1187ді са&#1179та дегенді білдіреді. Біз неге баланы жастайынан ат&#1179а жайда&#1179 мінгіземіз? Без — секрет б&#1257ліп шы&#1171аратын органдар, ол безілдеп кетсе, н&#1241р алмай, бедеу &#1179а&#1171ады. Медицинада да, т&#1257с майыны&#1187 а&#1171за&#1171а о&#1187 &#1241сері айтылып ж&#1199р. Оны ер адам сауы&#1171у, &#1179алпына келу, к&#1199шею, &#1241л жинау ма&#1179сатында &#1179олданады. Біра&#1179 ол белсіздікті&#1187 алдын алады дегенге келісе алмаймын», — дейді ол. 

&#1170алия &#1178айдауыл&#1179ызыны&#1187 айтуынша, &#1179аза&#1179 &#1241р н&#1241рсені&#1187 ж&#1257н-жорал&#1171ысын, жорамалын, с&#1241н-салтанатын біліп &#1241рекет еткен. Етті сыба&#1171а етіп, &#1241ркімні&#1187 м&#1241ртебесін, орнын к&#1257рсету &#1199шін тарат&#1179ан. 

«Ер адамды т&#1257сті жігіт, шегедей, мы&#1179ты дейді. К&#1199йеу бала&#1171а т&#1257с тарт&#1179ан да бекер емес, себебі оны&#1187 мы&#1179ты, к&#1199шті бол&#1171анын &#1179алайды. Одан б&#1257лек, к&#1199йеу бала т&#1257с секілді майлы болсын, ту&#1171ан-туысына жайлы болсын дегеннен ту&#1171ан. Т&#1257с — кеуде &#1179уысында орналас&#1179ан шеміршек, мы&#1171ым м&#1199ше. Ол &#1179ойды&#1187 &#1179&#1201йры&#1179 майы, ет майы сия&#1179ты ж&#1199рекке тимейді. Со&#1171ым алдында жыл&#1179ыны&#1187 да семіргенін, жетіліп-&#1257скенін білу &#1199шін т&#1257сін басып, сипап к&#1257реді. М&#1201ндайда т&#1257сіне май байланыпты деп айтады», — дейді этнограф.

Д&#1241рігерлер ше? 

Уролог-андролог д&#1241рігерлерді&#1187 айуынша, негізінен еркектерде жиі кездесетін ауру — простатит, я&#1171ни &#1179уы&#1179асты безіні&#1187 &#1179абынуы. Ол болаша&#1179 &#1201ры&#1179тану&#1171а кедергі келтіреді. Себебі &#1201ры&#1179 &#1179уы&#1179асты безі ар&#1179ылы &#1257теді. Сол кезде без с&#1257л б&#1257ліп, оны сырт&#1179ы зияннан &#1179ор&#1171айды, жылдамды&#1171ын арттырады, аналы&#1179 безге жеткізуге ы&#1179пал етеді. Б&#1201л с&#1257л &#1241йелді&#1187 жатырына бар&#1171ан &#1201ры&#1179 &#1179ыш&#1179ылды ортада жойылып кетпеу &#1199шін керек. Ал &#1179уы&#1179асты безіні&#1187 &#1179абынуы &#1201ры&#1179 сапасын т&#1257мендетеді. 

Ал медицина т&#1201р&#1171ысынан т&#1257сті&#1187 м&#1201ндай &#1179асиеті &#1241лі зерттелмеген екен. Еліміздегі андрологтарды&#1187 айтуы бойынша, жалпы жыл&#1179ы етіні&#1187 а&#1171за&#1171а жа&#1171ымды &#1241сері мол болса да, біра&#1179 на&#1179ты т&#1257сті&#1187 простотит ауруыны&#1187 алдын алады, к&#1199ш береді деген д&#1241лелденбеген. Д&#1241рігерлер т&#1257с жай &#1171ана к&#1199йеу бала&#1171а б&#1201йыр&#1171ан шы&#1171ар дейді, сонды&#1179тан оны ер адаммен байланыстыруды&#1187 &#1179ажеті жо&#1179 екен.

Комментарии и уведомления в настоящее время закрыты..

Комментарии закрыты.